Словарь української мови (1924)/занудитися

by Борис Грінченко

◀ занудити

Словарь української мови Борис Грінченко З занудитися

занузд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зану́ди́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141. 2) Ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.