Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/занімити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занімити
Берлін: Українське слово, 1924

Заніми́ти, млю́, ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. А бода́й тя заніми́ло! (Каменец. у.) — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!