Словарь української мови (1924)/заніміти

by Борис Грінченко

◀ занімити

Словарь української мови Борис Грінченко З заніміти

заніска ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Занімі́ти, мі́ю, єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. I. 125.