Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заори

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заори
Берлін: Українське слово, 1924

За́ори, ор и зао́рини, рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.