Словарь української мови (1924)/заорини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заорини
Берлін: Українське слово, 1924

За́ори, ор и зао́рини, рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.