Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заорудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заорудити
Берлін: Українське слово, 1924

Заору́дити, джу, диш, гл. = Заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. I. 171.