Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запалати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запалати
Берлін: Українське слово, 1924

Запала́ти, ла́ю, єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.