Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заперчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заперчити
Берлін: Українське слово, 1924

Заперцюва́ти, цю́ю, єш, и заперчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Приправить перцемъ.