Словарь української мови (1924)/запетлювати

by Борис Грінченко

◀ заперчити

Словарь української мови Борис Грінченко З запетлювати

запетлюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запетлюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.