Словарь української мови (1924)/запетлюватися

by Борис Грінченко

◀ запетлювати

Словарь української мови Борис Грінченко З запетлюватися

запецькати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запетлюва́тися, лю́юся, єшся, гл. 1) Завязаться петлей. 2) Переносно: закабалиться, наняться на тяжелую службу. Та це запетлювавсь на цілий рік. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.