Словарь української мови (1924)/запечалити
| ◀ запецькати | Словарь української мови З запечалити |
запечалитися ▶ |
|
Запеча́лити, лю, лиш, гл. Опечалить. Вона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.
| ◀ запецькати | Словарь української мови Борис Грінченко З запечалити |
запечалитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
запечалити
Борис Грінченко
1924
Запеча́лити, лю, лиш, гл. Опечалить. Вона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.