Словарь української мови (1924)/запечалитися
| ◀ запечалити | Словарь української мови З запечалитися |
запечалля ▶ |
|
Запеча́литися, люся, лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.
| ◀ запечалити | Словарь української мови Борис Грінченко З запечалитися |
запечалля ▶ |
|
Словарь української мови — З
запечалитися
Борис Грінченко
1924
Запеча́литися, люся, лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.