Словарь української мови (1924)/запечалля

by Борис Грінченко

◀ запечалитися

Словарь української мови Борис Грінченко З запечалля

запечатати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запеча́лля, ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.