Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заплекатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заплекатися
Берлін: Українське слово, 1924

Запле́катися, каюся, єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Шух. I. 22. См. Заплентатися.