Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заплентати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заплентати
Берлін: Українське слово, 1924

Запле́нтати, та́ю, єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.