Словарь української мови (1924)/заповідання
Зовнішній вигляд
◀ заповзатися | Словарь української мови З заповідання |
заповідати ▶ |
|
Запові́дання, ня, с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали. К. Псал. 182.