Словарь української мови (1924)/заповідь
| ◀ заповідати | Словарь української мови З заповідь |
заповісти ▶ |
|
За́повідь, ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.
| ◀ заповідати | Словарь української мови Борис Грінченко З заповідь |
заповісти ▶ |
|
Словарь української мови — З
заповідь
Борис Грінченко
1924
За́повідь, ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.