Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заполовіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заполовіти
Берлін: Українське слово, 1924

Заполові́ти, ві́ю, єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.