Словарь української мови (1924)/запосідати

by Борис Грінченко

◀ запорядкувати

Словарь української мови Борис Грінченко З запосідати

запосудити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запосіда́ти, да́ю, єш, сов. в. запосі́сти, ся́ду, деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою. Рк. Левиц.