Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запосудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запосудити
Берлін: Українське слово, 1924

Запосу́дити, джу, диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками. Черк. у.