Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запоїни

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запоїни
Берлін: Українське слово, 1924

Запо́їни, їн, ж. мн. Обрядовое угощеніе отъ жениха родителей невѣсты и другихъ родственниковъ послѣ зару́чин и сопровождаемое положенными для этого пѣснями. Глуховск. у. МУЕ. III. 76. — діво́цькі = Дівичвечір. Чуб. IV. 214.