Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запровторити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запровторити
Берлін: Українське слово, 1924

Запровто́рити, рю, риш, гл. = Запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт. О. 1861. III. 102.