Словарь української мови (1924)/запрошувати

by Борис Грінченко

◀ запрохувати

Словарь української мови Борис Грінченко З запрошувати

запрута ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запро́шувати, шую, єш, сов. в. запроси́ти, шу́, сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.