Словарь української мови (1924)/заразом

by Борис Грінченко

◀ заразний

Словарь української мови Борис Грінченко З заразом

заралити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заразо́м, нар. Сразу, въ одно время, въ одинъ пріемъ. Славу козацьку виславляли, заразом похорон і весілля одправляли. Дума. Хто на яблуні ізоб'є десять яблук заразом. Рудч. Ск. I. 20. Не всі бо заразом. Ном. № 13732.