Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заралити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заралити
Берлін: Українське слово, 1924

Зара́́лити, лю, лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.