Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заржати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заржати
Берлін: Українське слово, 1924

Заржа́ти, жу́, же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.