Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зарикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарикати
Берлін: Українське слово, 1924

Зарика́ти, ка́ю, єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.