Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зарути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарути
Берлін: Українське слово, 1924

Зару́ти, ру́ю, єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).