Словарь української мови (1924)/заручання

by Борис Грінченко

◀ зарути

Словарь української мови Борис Грінченко З заручання

заручати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заруча́ння, ня, с. = Заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: „Та й полинем на заручання, де Галочка заручається“. Грин. III. 470.