Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зарібний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ зарібкувати Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарібний 		зарібник ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Зарі́бний, а, е. Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. НВол. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/зарібний&oldid=735311