Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засада

Матеріал з Вікіджерел

Заса́да, ди, ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.