Словарь української мови (1924)/засадець
Зовнішній вигляд
◀ засада | Словарь української мови З засадець |
засаджувати ▶ |
|
Заса́дець, дця, м. = Засадьок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. Заса́дчик, заса́дчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить. ЗОЮР. II. 32.