Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засвербіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засвербіти
Берлін: Українське слово, 1924

Засвербі́ти, би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.