Словарь української мови (1924)/засвистати
| ◀ засвербіти | Словарь української мови З засвистати |
засвідчення ▶ |
|
Засвиста́ти, щу́, щеш и засвисті́ти, щу́, сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.