Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засивіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засивіти
Берлін: Українське слово, 1924

Заси́віти, вію, єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть. Аф. 434.