Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засиджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засиджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заси́джувати, джую, єш, сов. в. заси́діти, джу, диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.