Словарь української мови (1924)/заслати

by Борис Грінченко

◀ засластьонитися

Словарь української мови Борис Грінченко З заслати

заслебезувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Засла́ти. См. Засилати.

II. Засла́ти, ся. См. Застилати, ся.

Заслебезува́ти, зу́ю, єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ. Аф. 435.

Засли́нити, ся. См. Засли́нювати, ся.

Засли́нювати, нюю, єш, сов. в. засли́нити, ню, ниш, гл. Заслюнивать, заслюнить, испачкать слюной.