Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/застидити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
застидити
Берлін: Українське слово, 1924

Застиди́ти, джу́, ди́ш, гл. = Засоромити.