Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/застовбурчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
застовбурчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Застовбу́рчитися, чуся, чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).