Словарь української мови (1924)/застогнати

by Борис Грінченко

◀ застовбурчитися

Словарь української мови Борис Грінченко З застогнати

застолітній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Застогна́ти, ну́, неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Стор. МПр. 23. Застогнали, заплакали церковнії мури. К. Досв. 211. Загула, застогнала земля під козацькими підківками. Левиц. I. 16.