Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/застум

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
застум
Берлін: Українське слово, 1924

За́стум, ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Нп.