Словарь української мови (1924)/застьола
| ◀ застьол | Словарь української мови З застьола |
засув ▶ |
|
Застьо́ла, ли, ж. Полотно, которымъ накрываютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. (Залюбовск.).
| ◀ застьол | Словарь української мови Борис Грінченко З застьола |
засув ▶ |
|
Словарь української мови — З
застьола
Борис Грінченко
1924
Застьо́ла, ли, ж. Полотно, которымъ накрываютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. (Залюбовск.).