Словарь української мови (1924)/засув

by Борис Грінченко

◀ застьола

Словарь української мови Борис Грінченко З засув

засувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́сув, ва, м. 1) = Засов. Ном. № 503. 2) Часть лавча́стого замка́. См. Лавчастий. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. I. 249.