Словарь української мови (1924)/засумувати
| ◀ засуміти | Словарь української мови З засумувати |
засунути ▶ |
|
Засумува́ти, му́ю, єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).
| ◀ засуміти | Словарь української мови Борис Грінченко З засумувати |
засунути ▶ |
|
Словарь української мови — З
засумувати
Борис Грінченко
1924
Засумува́ти, му́ю, єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).