Словарь української мови (1924)/засуміти
Зовнішній вигляд
◀ засулля | Словарь української мови З засуміти |
засумувати ▶ |
|
Засуміти, мі́ю, єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий… Дивно так засумів. К. ЦН. 250.
◀ засулля | Словарь української мови Борис Грінченко З засуміти |
засумувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
засуміти
Борис Грінченко
1924
Засуміти, мі́ю, єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий… Дивно так засумів. К. ЦН. 250.