Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засівати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засівати
Берлін: Українське слово, 1924

Засіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. засі́яти, сі́ю, єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав… пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Грин. II. 47. Радимось, як городи засіваємо. МВ. II. 206. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? Ном. № 9230. 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцовать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина. Мкр. Н. 29.