Словарь української мови (1924)/засіватися
| ◀ засівати | Словарь української мови З засіватися |
засідатель ▶ |
|
Засіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. засі́ятися, сі́юся, єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. Грин. I. 72. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. Екатериносл. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся. Грин. III. 195.