Словарь української мови (1924)/засіка

by Борис Грінченко

◀ засік

Словарь української мови Борис Грінченко З засіка

засікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́сік, ка, м. засі́ка, ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші в засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. I. 8. Ум. За́січок, за́січка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.