Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засікати
Берлін: Українське слово, 1924

Засіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. засі́кти, чу́, че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.