Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засіркувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засіркувати
Берлін: Українське слово, 1924

Засіркува́ти, ку́ю, єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск. (Залюбовск.).